- ужитий
- (вжи́тий), -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до ужити I.2) у знач. прикм. Який був у вжитку, використовувався.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ужитий
Смотреть что такое "ужитий" в других словарях:
ужитий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
хоч — I хоча/, спол. 1) допустовий. Уживається у складнопідрядних реченнях з логічною невідповідністю між змістом складових частин; відповідає за значенням словоспол. незважаючи на те, що; ужитий на початку підрядного речення, сполучає допустове… … Український тлумачний словник
перифраза — и, ж., літ. 1) Стилістичний прийом, коли кого , що небудь називають не прямо, а описово, за його найхарактернішими рисами, ознаками; описовий мовний зворот, ужитий замість звичайної назви кого , чого небудь. 2) Те саме, що парафраза 1) … Український тлумачний словник
свідомий — а, е. 1) Який має свідомість (у 1, 2 знач.). 2) Пов язаний з розвитком свідомості (у 2 знач.), розуму; усвідомлений, розумний. Свідоме життя. || Який спирається на систему певних поглядів. 3) Який має свідомість (у 2 знач.); який правильно… … Український тлумачний словник
ужитість — (вжи/тість), тості, ж. Стан за знач. ужитий … Український тлумачний словник
